Зимова казка

Зимова казка

ЗИМОВА КАЗКА

Ніжний засніжений вечір

Тихо спустився на місто,

Зоряний плащик на плечі

Місту вдягнув урочисто...

 

Вітер морозний зимовий

Палко цілує обличчя.

Так, атмосфера святкова

Вже наближається швидше.

 

Тиша. Зимове мовчання.

Шурхіт лише під ногами –

Сніжних зірок тріскотання,

Спуджених цими крока́ми...

 

Місяцю в небі не спиться –

Світить промінням шовковим –

Сніг на дорозі іскриться,

Вулиці стали казкові... 

 

Місячне сяйво янтарне.

В небі нема ні хмаринки.

Вечір. Проміння ліхтарне.

Затишок. Спокій узимку.

 

Небо темніє все глибше,

Сно́видів час наступає...

Раптом – мелодію в тиші

Вечір нечутно заграє.

 

Враз закружляють сніжинки –

Ноти мелодій чудових.

Кожна із них – це частинка

В гамі зі звуків зимових.

 

Вітер ловитиме ритми –

Буде протяжно співати.

Буде моро́зець на вікнах

Узор чарівни́й малювати...

 

...Стихне мелодія вранці.

Сніг мерехтливо розквітне.

Місто в засніженій шапці

Стане святкове, тендітне... 

 

...А поки – засніжений вечір,

Що тихо спустився на місто,

Зоряний плащик на плечі

Місту вдягнув урочисто...

 

ПЕРЕВОД

(вольный, не в стихотворной форме)

 

ЗИМНЯЯ СКАЗКА

Нежный заснеженный вечер

Тихо на город спустился,

Звёздный плащ на плечи

Городу надел торжественно...

 

Ветер морозный зимний

Страстно целует лицо.

Да, атмосфера праздничная

Уже быстрее приближается.

 

Тишина. Зимнее молчание.

Шорох только под ногами –

Снежных звезд потрескивание,

Потревоженных этими шагами ...

 

Месяцу в небе не спится –

Светит лучами шёлковыми –

Снег на дороге искрится,

Улицы стали сказочные ...

 

Лунный свет янтарный.

В небе нет ни облачка.

Вечер. Лучи фонарные.

Уют. Спокойствие зимою.

 

Небо темнеет всё глубже,

Снов времена наступают ...

Вдруг – мелодию в тишине

Вечер неслышно заиграет.

 

Вдруг закружатся снежинки –

Ноты мелодий дивных.

Каждая из них – то частицы

В гамме звуков зимних.

 

Ветер ловит ритмы –

Будет протяжно петь.

Будет морозец на окнах

Волшебный узор рисовать...

 

...Стихнет мелодия утром.

Снег, мерцая, расцветет.

Город в заснеженной шапке

Станет праздничным, хрупким...

 

...А пока – заснеженный вечер,

Тихо на город спустился,

Звёздный плащ на плечи

Городу надел торжественно...

 

 

Оценки читателей:
Рейтинг 0 (Голосов: 0)

Не забывайте, нажав кнопку "Мне нравится" вы приглашаете почитать своё произведение 10-15 друзей из "Одноклассников". Если нажмут кнопку и они, то у вас будет несколько сотен читателей.

RSS
Чудесное зимнее стихотворение! Очень мелодичное! 99
19:15
+1
Благодарю, очень приятно! rose